Добро-зло, або життя-смерть, або час і вічність – насправді я пам’ятаю, що коли вивчав філософію в університеті, то власне, ми говорили тоді про єдність і боротьбу протілежностей. Насправді знову-такі все більше підхожу до думки про те, що все в цьому світі – це різні грані, або різні метафори, або різні образи одного й того ж самого. Протилежність – вона їснує виключно для того, щоб хтось через цю протілежність зрозумів головну сутність. Напріклад, якщо говоріті про добро і зло, то я все більше думаю, що якщо говорити в цілому, все, що є в цьому світі, воно скоріше про добро. Для чого існує зло глобально в цьому всесвіті? Для того, що мені здається, на хвілю добра налаштовані не так багато людей.

Є два слова, в чомусь спорідненіх, які на дві літери відрізняються всього: “жити” і “животіти”.

Радянська мрія про пенсію: як наші предки про те, як вони колісь будуть жити на сваржіх луках десь у вирії, по суті – аналог раю, то тут люді мріяли прото, як вони колісь – ну, не можна ж було вірити в потойбічне жіття, напріклад, атеїзм! – вони вірили у пенсію… Пенсія була таким собі раєм. Іноді навіть дуже сумно від того, як от там… від ставлення батьків до цього моменту.

Трапився в моєму житті такій випадок трагічний: повертаючісь з відрядження, ми потрапили в автокатастрофу, мій колега загінув, а в мене була закрита черепно-мозкова травма. Цей удар прийшовся на ті частки мозку, що відповідають за емоції. Наяву, коли ти не спиш, ти все розумів, все твоє логічне, весь твій досвід були з тобою. Але ти не розумів, для чого це тобі потрібно. Зате мені в той період снилися дуже реалістичні, дуже яскраві сни і те емоційне жіття яке я прожівав до аварії, я його прожівав уві сні.

На честь мого дня народження влаштовували салют на Червоній Площі, тому, шо так трапілось, сьомого листопада, на головне радянське свято мій день народження, а восьмого листопада – велике православне свято: мої іменини. Спочатку всі вітали з днем народження. Ми дивилися на салют, парад, олів’є і так далі… наступного дня – це говорить про таку, я не знаю… дійсно про ці паралельни реальності, – ті ж самі люді вітали мене з моїми іменинами, днем янгола-охоронця.

В мене дружина – вона просто-таки апологет чистоти. А я – в мене не безлад, в мене організованій нелінийний порядок. Тобто ми домовились, що є певні місця в квартірі, де оцей мій організований нелінейний порядок жіве. Іноді він вже настільки не впісується в світобачення дружіні, що вона потихеньку починає до нього підбіратися і мені доводіться інколі його більш-менш впорядкованим зробити.

Радість і сум – це емоції конструктивні, тому що вони певнім чином нас мотівують, підбадьорюють і примушують рухатися вперед. А гнів і страх – це емоції деструктивні, тому що вони насправді наш рух зупиняють. Ми концентруємось не на тому. Важко так довго думати, ще важче передаті цю думку, але я вважаю, шо все життя людини – це, мабуть в першу чергу розмова людини з самою собою. А те, що навколо неї відбувається – певним чином цю розмову скеровує, расставляє якись акценті інші, увагу відволікає, для того, щоб ця розмова була більш продуктивною.

Категорія: Новини  Теги: , ,
Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями на цю запис через RSS 2.0. Ви можете залишити відповідь, або зробити посилання з вашого сайту.
Залишити коментар