Марина Дорохова

– Марино, як можна повністю схарактеризувати Вашу професійну діяльність?

– Насправді схарактеризувати її досить складно, тому що діяльність дуже широка: починаючи з продажу кави й кавового обладнання і завершуючи просуванням кавової культури в Україні.

– Коли Ви в принципі почали займатися кавою?

– Займатися кавою я почала давно, ще в студентські роки (а саме в 2005 році), коли навчалась на третьому курсі. Як і більшість студентів, я підробляла. Вийшло так, що моя робота була пов’язана з кавою – я працювала в кав’ярні, куди потрапила на посаду продавця-консультанта. Сама кав’ярня була не дуже схожа саме на кав’ярню. Це була така собі крамниця, де стояло багато-багато кавоварок, хоча їх і кавоварками не можна було назвати – стояли якісь машини. Виявилось, що це кавоварки. І дуже пахло кавою… Ось із цього все й почалося. Пропрацювала я там дуже багато років. Так вийшло, що кава залишилась зі мною на все життя.

– Коли і яким чином у Вашій діяльності відбулася зміна?

– Я б не сказала, що відбулася зміна. Просто моя кавова діяльність переродилась. В житті кожної людини настає певний етап, коли ти або перестаєш чимось займатися, або рухаєшся далі. Захотілось займатися більш конкретно, самостійно, проявляти свій досвід і знання… Захотілось чогось більшого, але в тій же сфері.

– І з чого ж Ви почали?

– Працюючи в кав’ярні, я кілька разів намагалась кинути. За освітою я менеджер, закінчила комерційний інститут і намагалась працювати по спеціальності. Коли я писала диплом (його тема стосувалась персоналу), то проходила практику в великій компанії, де можна було залишитись працювати. Пропрацювала я там коло місяця: виявилось не настільки цікаво, як робота, пов’язана з кавою. Тому я повернула у кав’ярню, де пропрацювала ще кілька місяців. А після того настав період, коли захотілось змінюватись кардинально. І свою діяльність ми почали зі створення інтернет-магазину з продажу кави й кавового обладнання.

– Коли це було?

– Це було у 2007 році. Ідея сама прийшла в голову влітку, коли ми з чоловіком прогулювались вулицями Києва. А чому би й ні?

– А де Ви починали? Це було не в Києві?

– Навчалась я в Одесі. І перша кав’ярня, в якій я працювала, була в Одесі. Вона дотепер існує, її власники навіть розширились і відкрили ще дві кав’ярні «Дім Кави».

– У тій кав’ярні Ви працювали не лише продавцем-консультантом, але й бариста?

– Коли я починала працювати, слово «бариста» було фактично невідомим. Я дізналась його набагато пізніше. Працювати ми починали на автоматичних кавамашинах. А людину, яка натискає кнопку на кавамашині, не можна назвати бариста. А ось вчитися готувати каву на професійній кавамашині і оволодівати технікою бариста я почала вже у власному «Домі Кави».

– У кого Ви навчалися мистецтву бариста?

– Спочатку ми навчалися самостійно – методом проб і помилок. Потім нашим учителем була Наталя Гавриленко, людина, яка займається цим давно і професійно. Вона навчила нас готувати каву правильно: за всіма правилами, стандартами і канонами. Ну а подальшу практику приготування ми практикували тут, знову пробуючи, помиляючись і набираючись досвіду.

– Марино, Ви – експерт з продажу кави, з самої кави, бариста, співвласниця інтернет-магазину… Чим ще Ви займаєтесь?

– В основному я займаюсь продажами. Це те, що притаманне мені й за освітою і за характером, приносить мені задоволення. Також потрібно вміти правильно приготувати каву, знати як це робиться, щоб можна було просто спілкуватися з людиною, якій ти продаєш, наприклад, кавоварку. Щоб вона розуміла, перед ним – спеціаліст, професіонал. Також ми ведемо блоги, розповідаємо людям про каву. Тих, хто приходить до нас в магазин, на жаль менше, ніж відвідувачів нашого магазину в Інтернеті. Ми намагаємося написати на цих блогах усе, що знаємо, вміємо; все, що хочемо сказати людям. Пишемо огляди, тест-драйви, знову ж таки, про наші кавоварки, про те, як правильно готувати каву, що таке в принципі кава.

– Щоб відкривати щось нове іншим, потрібно самим знати більше, ніж вони. Яким чином Ви піднімаєте свій професійний рівень?

– За допомогою власного досвіду, постійної практики, спілкування з професіоналами цього бізнесу. На сьогоднішній день світ кави дуже розвинутий навіть в Україні. В різних містах відбуваються конференції, на яких ми обмінюємося досвідом, спілкуємось.

– Практично кілька днів тому Ви повернулися з семінару…

– Цей семінар трохи не мав відношення до кавової тематики. Його темою був цифровий маркетинг, просування продуктів Яндекса, і влаштовувала його однойменна компанія.

– Чим ще, крім кави Ви займаєтесь?

– Ще ми займаємось маркетинговими дослідженнями. Сучасна інтернет-діяльність, інтернет-торгівля розвивається дуже й дуже швидко. І створюють сучасний Інтернет такі компанії як Яндекс и Гугл. Продуктами, які вони створюють, всі ми будемо рано чи пізно користуватися, тому краще дізнатися про них якомога раніше. Нам це потрібно для наших інтернет-магазинів, для кращих продажів кавоварок і самої кави.

– Марино, Ви займаєтеся підбором персоналу для свого магазину. За якими критеріями здійснюється відбір?

– Робота з людьми – це найскладніша, але й найважливіша частина моєї діяльності. Від підбору персоналу залежить все: як клієнти будуть ставитися в принципі до кави, до наших кавамашин. Від нього залежить обличчя магазину і сприйняття нас відвідувачами. Стосовно критеріїв… Звісно ж, кандидати повинні бути освіченими людьми – тобто, молодь, яка або навчається або вже закінчила університет. Ми проводимо співбесіду, спілкуємось. Любові до кави ні від кого не вимагаємо, так само як і досвіду роботи, тому що перевчати людину насправді набагато складніше, ніж навчити чомусь новому. Був у нас досвід, коли ми брали на роботу людей, які вже працювали в цій сфері і стикалися з дуже великими складнощами. У них уже були сформовані власне розуміння, власна думка і переконати, перевиховати – дуже складно. Тому беремо тих, хто взагалі немає ніякого відношення до кави, але в кого є бажання, в першу чергу, навчатися. Навчатися чомусь новому, цікавому, вмінню спілкуватися з людьми. І ще такий важливий критерій – правильна мова, щоб людина вміла грамотно говорити й писати. На жаль, серед сучасної молоді, це дуже і дуже велика рідкість.

– У мене склалось таке враження, що вся Ваша діяльність – просто розгорнуте хобі. Ви робите лише те, щ Вам подобається, чи не так?

– Насправді так воно і є, хоча це й робота. По-перше, наш бізнес сімейний. По-друге, – це справді цікава робота: ми не просто продаємо, ми справді живемо цим. Будь-яка поїздка, будь-який відпочинок, який відбувається в нашому житті, обов’язково пов’язаний із кавою. Це обов’язково якась кав’ярня, якась чашка кави, яку потрібно випити, сфотографувати, написати якийсь огляд з цього приводу. Для мене це справді – інтерес усього життя, який, крім того, ще й приносить гроші.

– Як часто Вам вдається відпочивати за такої бурхливої діяльності?

– Останнім часом доволі часто. Оскільки основна діяльність відбувається в Інтернеті, а Інтернет можна знайти в будь-якій точці земної кулі, то відпочивати ми можемо дозволити собі часто.

– А яким чином, де і в яку пору року Ви любите відпочивати?

– Ну звісно ж, найкращий відпочинок – влітку. Він дає більше можливостей побувати на морі. Повилежуватись на пляжі, покупатися. Не так відчуваєш київську спеку.

– А Вы займаєтеся спортом?

– Регулярно. Раз на рік. Навесні. Тому що саме навесні починаєш відчувати, що щось помінялось не в кращу сторону. І щоб швиденько привести себе до літа до ладу, починаєш активно про це турбуватися. Цього року я ходила на аквааеробіку.

– Марино, а яка кавамашинка у Вас вдома?

– Вдома у нас дві, навіть три кавамашини. Одна з них повністю автоматична, так званий суперавтомат. Туди й зерна засипаються і вода заливається – потрібно тільки натиснути кнопочку – і кава готова. Друга кавамашинка – ріжкова, працює на меленій каві. При роботі з нею ми використовуємо всі інструменти для приготування кави: темпери, пінчери, все як потрібно. Третя – чалдона кавамашинка. Скажемо так, для лінивих днів. З нею менше мороки – вставив чалди – і все. Дуже зручно. Ми користуємося кожною з них в залежності від настрою.

– А скільки чашок кави на день Ви випиваєте?

– Намагаюсь не більше трьох, тому що відчуваю – після третьої ніч буде безсонною.

– З приходом кожної нової людини, професіонала, в будь-яку сферу, в ній щось змінюється. Що, на Вашу думку, нового, цікавого, і, головне, важливого, Ви внесли в світ кави на Україні?

– Мій прихід співпав із періодом, коли кавовий світ почав активно розвиватися в Інтернеті. Коли ми робили свій перший сайт, в українському Інтернеті аналогів не було. В Рунеті були. Були хороші сайти, але дуже мало. І ми вирішили створити перший український кавовий інтернет-магазин, де все буде дуже легко, зрозуміло, цікаво. Де відвідувач зможе отримувати багато інформації. І ми почали не просто викладати товар, як це робить багато хто – ми почали писати. Писати тексти, описи кавамашин – не просто технічні характеристики, а яскраві описи. Розповідати про їх можливості, переваги так, щоб це було зрозуміло звичайній людині, яка не має нічого спільного з кавовим бізнесом. Потім ми почали робити відео огляди, адже, навіть якщо людина все прочитала, можливо, вона не все зрозуміла. Знімали вдома, на «мильниці» намагались зробити тест-драйви. Адже на той час у нас був лише інтернет-магазин, тому клієнти не мали можливості приїхати, подивитись, потрогати продукцію. Але ж багатьом це просто необхідно перед покупкою! Зараз у будь-якому інтернет-магазині використовують ті ж засоби, що й ми. На Заході така практика існує вже давно, і там усе дуже грамотно і добре поставлено. І в нас, на щастя, такий період теж уже настав.

– Але піонерами в Україні були Ви?

– Можна сказати й так. Можливо, хтось хотів і намагався це зробити, але першими були ми. Саме на наших сайтах вперше з’явились і описи кавамашин.

– Чого на сьогоднішній день не вистачає українському світу кави: як в інтернет-просторі, так і в реальності?

– Скоріш за все – можливостей. З точки зору політичної та економічної. Кожен раз, коли змінюється влада, з’являються якісь складнощі. Наприклад, на сьогоднішній день із двадцяти сортів кави, у нас присутні лише три. Тому що товар стоїть на митниці, пройти яку не може з політичних причин. Але це ще не все. Практично в кожній країні є хороші обсмажувачі кави. Можна назвати будь-яку країну, і в ній буде торгова марка, що добре себе зарекомендувала. Вона купує каву, як і Blaser, в країнах, де та зростає, займається її об смаженням і робить це досить добре. В Україні теж є обсмажувачі, але, на жаль, їх якість і рівень абсолютно не відповідають навіть трьом балам. Тобто вони роблять це дуже і дуже погано. Ось, мабуть, чого не вистачає – розширення кавового ринку на Україні: власних обсмажувачів, власних торгових марок.

– Коли, зазвичай, починається Ваш робочий день?

– Останнім часом – ближче до десятої-одинадцятої години дня. А ось рік тому ми працювати практично двадцять чотири години на добу, тому що вдень це була звичайна робота магазину (тобто клієнти, відвідувачі, продаж, бухгалтерія і все таке), а ввечері вже могли займатися сайтами, блогами, обговорювати плани на подальший розвиток. Зараз щоденну роботу в магазині виконують спеціально найняті люди, тому часу стало, в принципі, більше.

– І чому Ви його присвячуєте?

– Зараз, улітку, – відпочинку. Відпочинку і вихованню сина. Йому два з половиною рочки.

– Ви плануєте вводити його в кавовий бізнес?

– Думаю, це буде вже його вибір, коли він підросте. У світі кави є такий момент, коли друге покоління йде слідом за першим. Можливо, і в нас так буде, чому б і ні?

– А в якому віці як мама і як людина, яка працює з кавою, Ви б хотіли, щоб Ваш син уперше спробував каву?

– Насправді він уже пробував. Коли я п’ю, на дні чашки, в будь-якому разі, зовсім трішки кави залишається. Він бере чашку і каже: «Я доп’ю». Так що каву він уже любить, п’є і навіть уміє готувати.

– Натискати кнопочку в автоматичній кавамашині?

– Ні, він уміє засипати каву в холдер, пресувати її, засипати в кавоварку, підставляти чашку і натискати кнопочку.

– Які у Вас плани на найближче майбутнє?

– В найближчому майбутньому ми хочемо відвідати прекрасну країну Швейцарію, а саме, місто Берн, завод сім’ї Blaser. Хочемо на власні очі побачити і на власний фотоапарат зняти як відбувається об смаження і упаковка кавових зерен. І, звісно ж, поспілкуватися з сімейством Blaser. У них це – сімейний бізнес і вже третє покоління займається обсмажуванням кави. Серед наших колег багато хто бував на цьому заводі в Швейцарії, деякі навіть по кілька разів. Але крім них самих і їх найближчого оточення про це ніхто не знає. Багато любителів кави навіть не вірять, що ця кава швейцарська. Хоча на упакуванні російськими літерами написано, що фасована вона в Швейцарії, наші люди цьому не вірять. Так що за допомогою цієї поїздки ми намагаємося розповісти всю правду: що ця кава справді обсмажена в Швейцарії, а оскільки Україна займає великий сегмент ринку, то спеціально для нас було створене власне упакування з російськими і навіть українськими літерами.

– Тобто підробок Blaser на нашому ринку немає?

– Ні. Це невигідно, дорого і в принципі позбавлено сенсу.

Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями на цю запис через RSS 2.0. Ви можете залишити відповідь, або зробити посилання з вашого сайту.
Залишити коментар